Записи

Дослідження радянської номенклатури як своєрідного соціального феномена за останнє десятиліття набуло динамічного розвитку та окреслило цілий ряд проблем, у тому числі й історичних, які раніше не потрапляли у поле зору вчених. А введення до наукового обігу нових матеріалів, які сьогодні стали доступними для дослідників, документальних джерел, а також трансформація концептуальних підходів щодо їх вивчення, зумовили переоцінку цілої низки історичних явищ і подій.

Важливість для України латиноамериканського вектору зовнішньої політики зумовлює актуальність дослідження зв’язків етнічних українських земель з країнами даного регіону у різні історичні періоди. Аргентина як країна з чисельною українською діаспорою займає чільне місце серед партнерів нашої держави в латиноамериканському регіоні. У своєму розвитку українсько-аргентинські зв’язки пройшли декілька етапів, їх становлення відбувалось за різних зовнішніх та внутрішніх умов, на їх формування відчутно впливали різні державні утворення, до складу яких входили етнічні українські землі. На нашу думку, міжвоєнний період, за якого більшість українських земель входила до складу УСРР, а з 30 січня 1937 р. – до УРСР, заслуговує особливої уваги, оскільки відсутність офіційних контактів між СРСР (й УСРР) та Аргентиною не заважала розвитку торговельно-економічних, міграційних та інших зв’язків, у тому числі й взаємин між Комуністичною партією Аргентини та ВКП(б) і КП(б)У в рамках Комінтерну та Міжнародної організації допомоги революції.

Після розмови з відомими вітчизняними економістами ми пропонуємо ознайомитися з гарячою дев'яткою: без виконання цих пунктів українська економіка звариться під кришкою у власному соку.

Лихо, яке терпить економіка, і якщо не вжити термінових заходів, почнуть зазнавати співгромадяни, виражається дефіцитом бюджету. Оптимісти його оцінюють у 100 млрд грн, песимісти - в 200 млрд. Грошей на його покриття в даний момент немає. Ця діра уявляється пробоїною нижче ватерлінії. Пасажири на верхніх палубах тільки починають втрачати безпечність і дивитися на шлюпки, а замурзані кочегари внизу шурують вугілля, вже стоячи по коліна в крижаній воді; при цьому за бортом передчувають частування голодні акули, а на борту поживу чекають мародери.

"Дипломатичні заяви відомі своєю нещирістю і подвійними стандартами. Але західна критика російського вторгнення в Крим досягла нових висот самопародії", - пише Шеймес Мілн в матеріалі для The Guardian.

Західні держави також зіграли ключову роль у створенні кризи в Україні, переконаний автор статті.

"США і європейські країни відкрито підтримували акцію протесту, щоб повалити корумпованого, але законно обраного Віктора Януковича і його уряд, які були викликані розбіжностями з приводу безкомпромісного договору з ЄС, що виключає економічну асоціацію з Росією", - пояснює він.

Відомий американський історик Тімоті Снайдер задався питанням, що може насправді означатиме розкол України, про який останнім часом часто говорять російські політики, дипломати та оглядачі.

Своє бачення проблеми дослідник виклав у колонці для New York Times.

Вчений вважає, що розпад української держави буде катастрофою для багатьох, включаючи Росію. Ризик, на думку Снайдера, в тому, що в умовах хаосу і відсутності рішучості західних держав, Москва продовжить свою нинішню гру до небезпечних наслідків.

Політолог Кость Бондаренко вважає, що бізнес Ріната Ахметова буде працювати як у федеральній, так і в унітарній державі.

Рінат Ахметов намагається зупинити кровопролиття. Про це заявив політолог Кость Бондаренко.

"Ахметов прекрасно розуміє, що в Донецьку може виникнути дуже не прогнозована ситуація, і він дуже б не хотів, щоб пролилася кров. Якщо дійде до жорсткого громадянського протистояння, то переможців не буде. Це його громадянська позиція", - переконаний політолог.

Американське видання проводить паралелі між сьогоднішніми подіями в Україні і буржуазною революцією, яка відбулася в Росії в лютому-березні 1917 року. Тривожне порівняння, якщо врахувати, яка дитина народилася через дев'ять місяців після тих подій. Отже, Петроград-1917 як Київ-2014, в ролі Олександра Керенського - Арсеній Яценюк.

Петроград, лютий 1917. У буржуазної революції в Росії є безліч аналогій з Майданом

Відчуває величезний тиск, слабкий і невпевнений у собі новий уряд України стикається з тими ж ризиками, які сто років тому погубили інший уряд - такими словами в американському "Вашингтон Пост" починається стаття, озаглавлена A nearly century-old lesson on revolution from Russia for the new leaders of Ukraine. Цей заголовок можна перекласти так: "Російський революційний урок вікової давності для сьогоднішніх лідерів України". Звичайно ж, автор має на увазі буржуазно-демократичну революцію, що відбулася в лютому-березні 1917 року в Росії, слідом за якою послідував жовтневий переворот більшовиків, який поклав межу історії величезної держави - але попередньо розділив його на два табори, що ненавидять одне одного лютою ненавистю.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков вважає, що ситуація в східних областях є "дуже небезпечною", але їх відокремлення від України не відбудеться.

В захоплення адмінбудівель в обласних центрах сходу зіграв роль фактор Криму та інформаційний тиск з російського боку. Про це заявив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

"Що стосується захоплення адмінбудівель, то тут, з одного боку, зіграв роль фактор Криму, з іншого - інформаційний тиск і інспірування сепаратистських настроїв з російської сторони", - переконаний Пашков.

Соціолог Євген Копатько вважає, що протести в східних областях України виникли через бездумну політику нової української влади, яка не змогла переконати жителів регіону, що вони живуть з Києвом в одній країні.

Події в східних і південних регіонах України відбуваються із-за непродуманої політики української влади, а протестувальники там використовують ті ж методи, що і активісти Майдану. Таку думку висловив соціолог, директор компанії Research and Branding Group Євген Копатько.

Голова Вищої ради юстиції Олександр Лавринович заявляє, що з'їзд був зірваний за вказівкою влади, яка найняла для цього "натренованих останнім часом на функціях охорони і захоплень".

Сьогоднішній з'їзд суддів був абсолютно законним, але був відмінений через побоювання, що на ньому буде прийнято небажане для влади рішення. Таке припущення висловив голова Вищої ради юстиції, екс-міністр юстиції Олександр Лавринович.

"У постанові Верховної Ради, яке стосувалося суддів Конституційного Суду, було положення про звернення до Ради суддів України з пропозицією провести позачерговий з'їзд 11 квітня. Через два тижні було ще одне рішення про перенесення засідання на 7 квітня, що й виконувалося сьогодні", - розповів він.