Записи

Майже всі плутають любов із закоханістю. Жіночі журнали, телепередачі, фільми, література (за винятком деяких авторів) звеличують момент закоханості, як ніби в ній суть справжньої любові. Адже достатньо мати трохи здорового глузду, щоб зрозуміти, що переживання закоханості сильно відрізняється від постійної любові.

Сьогодні ми живемо в такому суспільстві, в якому цінність всякої речі залежить від ринкового попиту, імідж продукту важливіше самого продукту, засоби масової інформації стали настільки могутніми, що створюють справжні поведінкові моделі. Любов же, шлях особистісного зростання, духовне майже всюди на земній кулі має мало значення, не цінується. У цьому суспільстві закоханість переживається як любов, тому що важливий образ індивіда, а не його зрілість. Засоби масової інформації надають програмуючу дію на думки і почуття: тепер всі люди однаково думають і люблять - або вважають, що люблять. Несхожість, що відходить від загальноприйнятої моделі, - сприймається як тривожний знак, відхилення. В такому суспільстві, в якому життя людини поглинається роботою і іншими обов'язками, відчуття самотності і покинутості нестримно поширюється, а спілкування між людьми майже зовсім зникло, секс нерідко вважається єдиним актом, здатним дати видимість спілкування, тепла, єднання між людськими істотами. Сучасна людина вже не вміє спілкуватися ні словами, ні жестами, і та форма спілкування, яка, на мою думку, безумовно є самою останньою і застосовується тільки в певному контексті - сексуальні стосунки, - для багатьох стає першою і єдиною. Відчуваючи сексуальний потяг до партнера, людина вірить, що знайшла велику любов. Більш того, це приймається за доказ інтенсивності і правильності відносин, у той час як насправді являє собою всього лише доказ глибокої нездатності спілкуватися іншими способами.

Це почуття не менш глибоке, ніж любов. І ще загадковіше. Саме воно змушує здавати гроші на АТО, а сльози --- котитися з очей, коли звучить "Ще не вмерла ..." Ми постараємось пролити трішки світла на те, що таке патріотизм.

З чого починається Батьківщина

Минулий рік став особливим для України. Всі, хто зараз живе в нашій країні, ніколи не переживали нічого подібного. І, очевидно, аналізувати і внутрішньо переживати те, що відбувається, будемо до кінця життя (якщо, звичайно, не трапиться нічого ще більш екстраординарного). Рушійною силою Євромайдану став патріотизм. Крики "Слава Україні!", "Жовто-блакитна" гамма в одязі, все більш масовий перехід населення на "українську мову" - зовнішній прояв патріотизму.

Письменник Ю. Тріфонов писав: «Історія палає, як величезне багаття і кожен з нас кидає в нього свою хмизину». Історія без особистості, без її діяльності не може повноцінно функціонувати, саме людина своїми справами дає поштовх, стає генератором усіх цих процесів. Досліджуючи будь-яку подію: революцію, повстання, культурний розвиток певної держави, зіштовхуємося з колом людей, які були причетними до тієї чи іншої події, через їх біографію можемо прослідкувати формування не тільки особистих якостей, але й розвиток суспільної думки, зміну політичної спрямованості тощо.

Кримський півострів має низку напрямів сільськогосподарської спеціалізації, які формувалися протягом багатьох століть. Вагоме місце сьогодні, як і в минулі віки відводиться виноградарству. Серед етнічних груп, що займалися цим видом діяльності, були й німці. Крім того, як відомо саме академік П. С. Палас став одним із організаторів професійного виноробного училища в Судаку на початку ХІХ століття.

Метою статі є вивчення особливостей розведення виноградників у німців Криму в ХІХ – першій половині ХХ століття.

Північне Причорномор’я протягом віків перебувало у центрі міжконтинентальних торгових зв’язків між Європою та Азією. У ХІІІ – ХІV ст. провідну роль у цих процесах відігравали італійські морські республіки – Генуя та Венеція. Попри значну увагу дослідників питання італійської колонізації півдня сучасної України і до сьогодні залишається мало дослідженим.

Перш ніж розпочати вивчення історії італійського проникнення в Північне Причорномор’я і Крим варто з’ясувати, що являв собою регіон напередодні ХІІІ ст., тобто до появи тут італійців. Але важкість вивчення цього питання полягає по-перше, в мало чисельності документальних даних, по-друге, у відсутності достатнього археологічного мате ріалу. На жаль, не достатньо відомостей про кримські міста до появи тут генуезців, хоча поодинокі спроби аналізу кримських міст у сучасній українській історіографії присутні. Основними джерелами служать відомості арабських та західноєвропейських мандрівників, що відвідували причорноморський регіон у Х – ХІІІ ст.

Доба «великого терору» 1937-1938 рр. закарбувалася у народній пам’яті, як період наймасовішого терору, жертвами якого стали мільйони наших співгромадян. Тому дослідження даної проблеми, крім суто наукової, містить й важливу моральну складову: відновлення історичної справедливості щодо жертв сталінсько-єжовської чистки, проголошених «диверсантами», «шкідниками», «ворогами народу».

За останні роки науковцями чимало зроблено для висвітлення механізмів, причин, наслідків «великого терору», що доводять праці В. Васильєва, Ю. Шаповала, В. Данилова. Своєрідним підсумком вивчення подій 1937-1938 рр. стало видання збірника документів «Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937-1938 рр.» Однак, не зважаючи на досягнення вітчизняної та зарубіжної історіографії, залишається ряд аспектів проблеми, що вимагають окремого комплексного дослідження.

Російський економіст Андрій Ілларіонов переконаний, що Україні в січні-лютому 2015 року практично неминуче загрожує дефолт. Але ще є шанс уникнути його, для чого необхідно зробити кілька конкретних кроків.

12 січня 2015 року Національний банк України (НБУ) повідомив, що станом на 1 січня 2015 року обсяг міжнародних резервів держави склав 7,533 мільярда доларів США. Півроку тому, в липні 2014-го, резерви становили більше 16 мільярдів доларів.

На початку січня 2015 року, коли дані НБУ ще не були оприлюднені, російський економіст, старший науковий співробітник вашингтонського Інституту Катона Андрій Ілларіонов заявив, що "дефолт України практично неминучий. Він настане в кінці січня, максимум в лютому 2015 року". Експерт розрахував: до початку нового року міжнародні резерви України становлять близько 7,5 мільярда доларів, що в поєднанні з дефіцитом держбюджету і збільшенням питомої ваги державних витрат у валовому внутрішньому продукті (ВВП) з 53% до 67% означає "самогубство української держави".

Ще одна велика область станів людини об'єднується поняттям стрес.

Під стресом (від англ. stress - "тиск", "напруга") розуміють емоційний стан, що виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи.

При стресі звичайні емоції змінюються неспокоєм, що викликає порушення у фізіологічному і психологічному плані. Це поняття було введено Р. Сельє для позначення неспецифічної реакції організму на будь-який несприятливий вплив. Його дослідження показали, що різні несприятливі фактори - втома, страх, образа, холод, біль, приниження і багато іншого викликають в організмі однотипну комплексну реакцію незалежно від того, який саме подразник діє на нього в даний момент. Причому ці подразники необов'язково повинні існувати в реальності. Людина реагує не тільки на дійсну небезпеку, але і на загрозу або нагадування про неї. Наприклад, нерідко стрес виникає не тільки в ситуації розлучення подружжя, але і в тривожному очікуванні розриву шлюбних відносин.

Якщо запитати курця, хто винен у тому, що він курить, то він напевно скаже вам, що він тут взагалі не винен, а вся справа в тому, що колись Колумб, відкриваючи новий континент зустрів індіанця, який курив з задоволенням трубку миру та після цього й почалося поширення цієї звички серед всього населення земної кулі. Але взагалі сигарети, в тому вигляді, в якому ми їх знаємо, з'явилися лише в кінці ХІХ століття, коли була винайдена машина для закручування сигарет.

На початку грудня 1934 року в Харківському оперному театрі відбувся з’їзд народних співців Радянської України. Основним завданням з’їзду було активне залучення народних кобзарів до соціалістичного будівництва, відходу від виконавських традицій і визначення нових ідеологічних пріоритетів. Ухваливши відповідні резолюції, незрячих співців під приводом поїздки вже на з’їзд народних співців народів СРСР у Москві повантажили до ешелону і відвезли до околиць ст. Козача Лопань у Богодухівському районі.