Військова міць. Які країни витрачають більше всього на армію і озброєння

У 2013 році Росія вперше за 10 років витратила на армію більший відсоток ВВП, ніж США. Арсенали наростили близькосхідні держави, а також Китай та африканські країни. Серед західних країн зворотна тенденція - оборонні витрати США і країн Європи знизилися, пише оглядач The Guardian.

Світові військові витрати в 2013 році знизилися на 1,9% і склали $1,75 трильйона

Західні країни, в тому числі Великобританія і США, скоротили свої військові бюджети, але Росія в минулому році збільшила витрати на озброєння на 4,8% - майже до $88 млрд, вперше з 2003 року витративши на оборонну сферу більшу частину свого ВВП, ніж США, повідомляє Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем світу (Sipri).

Китай і Саудівська Аравія також потрапили в список країн, які збільшили витрати на озброєння, але в цілому світі військові витрати знизилися на 1,9%, до $1,75 трильйона в 2013 році. Велика Британія, за оцінками, посіла найнижче місце за кількістю військових витрат з часів Другої світової війни.

Відповідно до державної оборонної політики Росії, Москва планує витратити $705 млрд і замінити 70% військової техніки до 2020 року. Хоча 850-тисячні російські збройні сили є найчисленнішими в регіоні, далеко перевершуючи українські, велика частина техніки потребує модернізації.

4,8% російського ВВП йде на озброєння.

І незважаючи на те, що Росія витрачає все більше ресурсів на оборону, вона як і раніше значно відстає від США в абсолютному вираженні (в витрачені кошти, а не у відсотку від ВВП). Америка витратила $640 млрд у 2013 році (на 7,8% менше, ніж у минулому році) - це в три рази більше, ніж у Китаї ($188 млрд).

Москва планує витратити $705 млрд і замінити 70% військової техніки до 2020 року.

Китай збільшив витрати на оборону на 7,4%, Саудівська Аравія - на цілих 14% (до $67 млрд). Витрати на озброєння в Іраку і Бахрейні збільшилися більш ніж на 25% за той же період. Військові витрати на Близькому Сході в цілому зросли на 4% в минулому році, досягнувши приблизно $150 млрд.

У Саудівській Аравії збільшення частково пов’язане з напруженою ситуацією навколо Ірану, але також важливу роль відіграє бажання створити сильну армію, щоб застрахуватися від можливих протестів по типу “арабської весни”, повідомляють в Sipri. Підтримка виживання (авторитарних) режимів в умовах внутрішньої опозиції також ймовірний мотив для 26% зростання військових витрат Бахрейну.

Танки Бахрейну.

Найбільше зростання витрат на озброєння зафіксований в Афганістані - 77%. “Афганістан не тільки витратив більше за всіх на військові витрати в 2013 році. Його витрати зросли на 557% протягом десятиліття, починаючи з 2004 року”, - говорять в Sipri.

Це величезне зростання є результатом спроб Афганістану створити систему оборони і безпеки “з нуля”, значною мірою за рахунок іноземної підтримки. Особливо великий приріст в 2013 році стався в результаті збільшення заробітної плати для афганської національної армії, яка досягла своєї мети в 195 тис. солдатів у 2012 році, і майже повністю готова до відходу більшості іноземних сил з території країни в кінці 2014 року”.

Військові витрати в Африці виросли більш ніж на 8% в 2013 році, досягнувши, за оцінками, $44,9 млрд. Алжир став першою країною на континенті, де військовий бюджет перевищив $10 млрд. Ангола збільшила свої витрати на 36%, обігнавши ПАР в списку найбільших військових держав в Африці на південь від Сахари. Високі доходи від продажу нафти вважаються фактором, що визначає збільшення витрат в Алжирі та Анголі, йдеться в звіті Sipri.

Військові витрати Афганістану зросли на 557% протягом десятиліття, починаючи з 2004 року.

“Збільшення військових витрат у країнах, що розвиваються, як і раніше триває”, - заявив Сем Перло-Фріман, директор програми військових витрат в Sipri. “У той час як у деяких випадках це (збільшення військових витрат) є природним результатом економічного зростання або відповіддю на реальні потреби в безпеці, в інших випадках збільшення військових бюджетів є наслідком розбазарювання доходів від продажу природних ресурсів, переважання авторитарних режимів або формуючої регіональної гонки озброєнь”.