Замість гудків

Дзвоню сьогодні одній дуже відомій в місті людині по виробничим справах. Після першого гудка голос в трубці. « Коротше, мій хазяїн - людина зайнята. Не відволікай його по порожнякам, говори по справі і з повагою. А якщо…» Я не встигла дізнатися, що буде «якщо», бо трубку вже взяв сам господар. Ми швидко обговорили суть питання і розпрощалися. Якщо чесно, залишилося не дуже приємне враження від такої заміни гудків на «прикол». Своєрідне почуття гумору у людини у віці, та ще й з таким становищем у суспільстві.

І тут же згадую, як чотири роки тому я передала з чоловіком подруги досить велику суму грошей для покупки машини. Дзвоню йому дізнатися, як він доїхав. І виходить у нас такий діалог:

Я: - Привіт! Ти вже на місці? Як доїхав?

Він: - А це хто?

Я ( сторопівши):- Це я, Світла. Не дізнався чи що, або мій номер не записав?

ВІН ( вже грубо): - я вас не знаю і ніколи не знав, і не дзвоніть мені більше.

У розгубленості відключаюся і сиджу в прострації. Дзвінок, Беру трубку, це чоловік подруги. Каже, не міг відразу відповісти, вибач, але зате ти прикол прослухала. Прикол! Та я трохи інфаркт не схлопотала від таких жартів!

Я вже не кажу про те, скільки різної музики, причому далеко не хорошої якості доноситься замість гудків. Не можеш часом додзвонитися до людини, набираєш номер кілька разів поспіль. А з трубки доносяться сумнівні хіти. Ні, звичайно, про смаки не сперечаються, і те, що не подобається мені, можливо, приводить в повний захват господаря телефону. Але, адже слухати не йому ці пісеньки і мелодії, або сумнівні приколи.

Напевно, саме тому я ніколи не заміню гудки в телефоні на щось інше. Я поважаю тих, хто перебуває на іншому кінці дроту. А ви?