Боротьба організму з кровотечею

Розглядаючи під мікроскопом забарвлений мазок (крапля крові, розмазана по склу) крові людини, можна побачити, що, крім еритроцитів і лейкоцитів, в ній є подекуди поодинокі, подекуди зібрані в купки дрібні утвори (діаметром 2-3мк.), густо заповнені червонувато-фіолетовою зернистістю. Це третій формений елемент крові – кров’яні пластинки, або тромбоцити. В 1 мм3 крові здорової людини міститься 150-350 тис. тромбоцитів. Вони активні учасники процесу зсідання крові, тобто утворення згустку, що закупорює отвір в ушкодженій кровоносній судині. Якби при пораненні кровоносних судин кров не зсідалася і утворений згусток не закупорював отвору, то будь-яка рана або глибокий укол загрожували б людині смертельною кровотечею. Так і буває при деяких рідкісних захворюваннях, зв’язаних з порушенням зсідання крові. Проте у здорової людини цього ніколи не буває, і ось чому.

Як тільки кров починає витікати з ушкодженої судини назовні, розчинений в її плазмі білок фібриноген переходить у нерозчинний стан – фібрин і випадає у вигляді щільних ниток. Нитки фібрину утворюють згусток. Цей згусток – тромб закупорює отвір в ушкодженій судині, і кровотеча припиняється.

Але природний процес зсідання крові захищає людину від втрати крові лише в тому разі, коли уражено невелику судину. Поранення великих кровоносних судин (особливо артеріальних), в яких кров тече під великим тиском, вимагає негайної медичної допомоги, бо втрата людиною близько половини всієї крові смертельна.