Для людей і про людей

Відправляючи солдатів у південний наступ, Москва наступає на граблі власного банкрутства. Кримчани навряд чи побачать у себе московське процвітання, хоч і заживуть під російським прапором; а південний схід України не побачить і самого прапора: Росія не стане ковтати цю землю. Проблема полягає не у відсутності апетиту, а в нетравленні шлунка.

Репортажі російських телевізійників з прокремлівських мітингів в Криму і на Донбасі показують, що головні учасники цих дійств - пенсіонери. Головний меседж спрямованої на них російської агітації полягає в тому, що під владою Кремля вони отримають такі ж пенсії, які платять росіянам. В результаті, коли ці люди говорять про референдуми і про відділення від України, вони мають на увазі, що Росія візьме їх на своє державне утримання.

Поки президент РФ Володимир Путін продовжує показувати всьому світу свою могутність, а вплив економічних санкцій ще не відчутний, популярність Путіна серед росіян зростатиме, впевнені оглядачі Bloomberg Генрі Мейер і Юлія Федоринова.

Західні лідери можуть вважати Володимира Путіна божевільним через його наміри анексувати Крим та інші регіони України. Більшість росіян, які жалкують про розпад Радянського Союзу, не можуть не пишатися своїм президентом.

Російська економіка постраждає без західних інвестицій, оскільки навіть найсильніша держава не може бути такою гнучкою і ефективною, як приватний капітал, впевнена Керол Метлак з Bloomberg Businessweek

Хочете знати, як сутичка президента Росії Володимира Путіна з Заходом вплинула на російський бізнес? Запитайте у роздрібній мережі "Дитячий світ".

"Дитячий світ", який починав як універмаг в радянському стилі через дорогу від штаб-квартири КДБ у Москві, "приборкав" попит з боку зростаючого середнього класу за останні два десятиліття став компанією з капіталом понад $1,1 млрд. у рік. Тепер він включає більше 200 магазинів з продажу дитячого одягу та іграшок в десятках міст Росії. Минулої осені "Дитячий світ" заявив про плани з проведення первинного розміщення акцій (IPO) на Лондонській Фондовій Біржі на початку 2014 року.

Лешек Бальцерович --- автор проекту "шокової терапії", який відродив польську економіку після розвалу СРСР

Україна здатна вивільнити свій економічний потенціал і стати процвітаючою країною, незважаючи на довгі роки "панібратського капіталізму", упевнений "батько" польських реформ Лєшек Бальцерович.

Криза в Україні відродила спогади про стару "холодну війну" і викликала побоювання початку нової. Збентеженість викликає не тільки політичне становище країни - з включеним Кримом і російськими військами біля східного кордону, - але і вразливість її економічного стану - повільне зростання і дефіцит бюджету, що перевищує 5% валового внутрішнього продукту, прокоментував Лєшек Бальцерович у блозі на FT.

Мадлен Олбрайт була державним секретарем США при Біллі Клінтоні з 1997 по 2001 рік.

Колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт в блозі, написаному в співавторстві з міжнародним експертом Джимом О’Брайеном, заявляє, що не тільки українці повинні продемонструвати свою прихильність західних ідей, але і лідери світових демократій зобов'язані дати рішучу відсіч ревізіоністській агресії президента РФ Володимира Путіна.

Коли президент Обама і європейські союзники зустрінуться, вони можуть почати формувати осмислену відповідь на авантюризм Володимира Путіна. У цій новій стратегії має з'явитися розуміння того, що бачення світу Володимира Путіна сповнене небезпечних вигадок.

16 березня кореспондент побував на виборчих дільницях у Сімферополі, Бахчисараї та Севастополі і спробував передати атмосферу та настрої мешканців, які проголосували в цей день на виборах без вибору.

Сюрреалізм Криму зашкалює: Київ і світ не визнали референдум - Росія визнала. Верховна Рада України розпустила кримський парламент - вони нічого не помітили і не розпустилися. ЦВК не надала списки виборців - Крим написав свої.

Крим - це Україна, але чомусь такого пункту в бюлетені не знайшлося.

Амбіції колишньої політув'язненої і екс-прем'єра зрозумілі. Автор намагається довести: як би Тимошенко не жадала реваншу і наскільки хитромудрими б не були її маневри, на майбутніх виборах в президенти її чекає, швидше за все, програш. Заручниця своєї харизми, після Майдану вона представляється виборцям, швидше, гостею з минулого.

"Я повернулася. У всіх значеннях цього слова. Спасибі всім, хто підтримував і боровся, і співчуваю всім, хто не чекав", - написала Юлія Тимошенко у своєму Twitter 19 березня, коли приїхала в Україну з Німеччини, де деякий час перебувала на лікуванні. У цьому короткому твіті, як не дивно, викладена вся її передвиборча програма.

Сучасні відносини стали схожі на ринкову економіку. Наприклад, існують договірні стосунки між хлопцем і дівчиною, тобто партнерство - "ми з тобою зустрічаємося". Є форма власності – «ти мій(моя)». Є ціна - зовнішність, популярність, розум та інша атрибутика. Є і обмеження, наприклад, обмежене спілкування з іншими людьми, в зв'язку з тим, що суб'єкти відносин бояться зради.

"Любовні" відносини - це тимчасові відносини. Відносин може бути одне або багато за один рік. Любов одна-дві за все життя, а у кого-то і ні одної, як би сумно це не відгукувалося. Відносини - це ілюзія любові. Любити можна без відносин, наприклад сумирно, та багато радіють такій позиції. Зустрічаючись з ким-небудь, багато тішать себе тим, що вони з ким-то в відносинах, вважаючи, що між ними щось є, однак у більшості випадків це лише прихильність або вигода будь-якої із сторін, найчастіше інтимна. Всі ці відносини засновані на звичайному партнерстві в цілях задоволення своїх потреб, а потреби, як погода - постійно змінюються. Так само, будь-яка потреба має свою межу насичення, у зв'язку з чим при досягненні цієї межі інтерес до людини стає мінімальним, і це одна з причин чому безліч "пар" розвалюються протягом перших місяців або тижнів. Такі фрази, як "Я з ним(нею) зустрічаюся...", більше схожі на "- Ми поки що разом і він(вона) моя власність". Якщо щось піде не так, і хтось когось да кине - не біда, знайду іншого(-шу). У "любовних" відносинах, або в простолюдді "мутках", великий простір для зрад, тому що здебільшого таких людей мало що пов'язує духовно.

Як виховати дитину особистістю незалежною, непересічною, цілеспрямованою і просто цілісною? Виховання дитини - праця безперервна і вельми складна. Маючи двох синів десяти і восьми років, я постійно шукаю різну інформацію на цю тему.

Усі батьки і педагоги знають, що дитина найкраще вчиться на чужому прикладі. І в першу чергу таким прикладом служать самі батьки. Тобто, якщо батько каже синові: «Мий руки перед їжею», а сам, приходячи з роботи, цього не робить, то, скільки б малюка не лаяли, у нього завжди буде підсвідоме прагнення поступати так, як батько. Виникає конфлікт у вихованні - невідповідність належного і дійсного. І ця невідповідність буде народжувати нерозуміння і опір.

Важко уявити видатного українського письменника як політика, але я свідомо вирішив співставити цю постать і політику. Насправді Василь Стефаник брав участь у політичних акціях, належав до політичної партії з виразно уточненими ідейними поглядами, входив до складу Віденського парламенту, але виглядає на те, що політика, хоча він дозрівав разом з ескалацією галицького політичного життя, для якого було характерним напруження націоналістичних тенденцій, був присутній у політиці – вона була іншим його життям, може навіть тлом того іншого життя, завдяки якому він розвивав свою чудову літературну творчість. Тло не завжди залишається другим планом, часто вирішує про напрям дії, імплікує оцінку одиниці і є могутнім резервуаром традиції, вразливості і саме творчого потенціалу.