Записи

Звичайна сімейна сварка із з'ясуванням відносин. Він не зрозумів її, вона не зрозуміла його, разом вони не стали вникати в проблеми та думки один одного, поговорили на підвищених тонах, надулися і замовкли.

Вона, звичайно ж, тут же взялася за телефон і почала виливати душу подрузі. «Маш, ну ти уявляєш, який козел. Я йому віддала стільки років, я для нього, а він ... ». І голос Маші у трубці вторить їй, що він дійсно негідник і рідкісна сволота. А потім вона пішла в магазин і зустріла на шляху сусідку - бабу Любу, вона повідала ту ж історію з тими ж епітетами. Потім зустрілася Наташка, колишня колега по роботі, і їй вона висипала купу своїх життєвих новин, не забувши згадати про сімейну сварку. У магазині поскаржилася знайомої продавщиці і ще декільком покупцям, хай не знайомим, але люблячим пхати свого носа в чужі справи. І все, що почули жалібні промови про поганого чоловіка одноголосно виносили свій вердикт: мерзенний тип, селюк, ледар і взагалі - ні йому прощення, кидай його.

Якщо вам доводилося бачити хом'ячка або білку в колесі, то ви бачили, в якому вигляді вони випадали з нього, після інтенсивних фізичних вправ, після неймовірних навантажень, що випадають на їх кволі тіла. А тепер подивіться на себе зі сторони після закінчення робочого дня. Дивовижна схожість, чи не так? Той же виснажений вигляд, то ж розпластане по ліжку тіло. Спати ... спати ...

Але, не тут то було. Ваш улюблений жадає ласки. Ведення переговорів займе тривалий час, тому краще відпрацювати покладені хвилини і, нарешті, поринути в вабливе царство Морфея. Благо, техніка вже відпрацьована до дрібниць. Руки по швах, ноги на ширині плечей. Так само, на автоматі, ріжуть хліб, миють посуд, набирають знайомий номер телефону. Раз-два, раз-два ... справу зроблено. Як у общепітовській забігайлівці, покидали шматки, залили позавчорашнім чаєм і тарілки в мийку. Ніякого смаку, ніякої естетики та вишуканості. Знайоме?

Ще донедавна спостерігала за тим, як по сусідству з нами відкрилася «фірма» з обробки дерева. Двоє чоловіків, приблизно однакового віку, і навіть в минулому суміжних професій, шляхом злиття капіталів уклали договір про партнерство. Кілька разів вони заходили до мене в офіс і ділилися далекосяжними планами на майбутнє. А вчора я побачила, як машина вивозить частину матеріалів разом з верстатами. Виявилося, не спрацювалися.

Так, на жаль, партнерство не завжди буває вдалим. Як правило, ніхто в таких випадках не визнає своєї провини і кожен все валить один на одного. Хоча, на мій погляд, якщо це відбувається, завжди винні обидва. Винні в тому, що не змогли знайти компроміс.

Ще за стародавніх часів люди вважали кров «носійкою життя» і намагалися використати її чудові властивості для врятування поранених, повернення здоров’я хворим і молодості старим.

У письмових пам’ятках стародавніх єгиптян, у працях грецького вченого і філософа Піфагора, у творах Гомера і Овідія (грецький і римський поети) описуються спроби використати кров для лікування. Але в ті часи, так само як і в середні віки, лікарі не знали законів кровообігу і тому використовували кров тільки як «цілющий напій»: хворим давали пити кров тварин або здорових людей. Звичайно, особливого успіху від такого «лікування» не було. Ідея про вливання крові в кровоносні судини – вени або артерії – народилася тільки в ХVII ст. після відкриття Гарвеєм законів кровообігу.

А знаєте, що головне в подарунку? Вміння його припіднести. Це ціле мистецтво, яке комусь підвладне з народження, хтось осягає його протягом усього свого життя, а для когось воно так і залишається незвіданим і непізнаним.

Уявіть ситуацію: ваш чоловік дарує вам звичайний льодяник. Але не просто простягає вам його, а переграє ретельно підібраними словами, віршами або власного твору, або запозиченими у інших авторів. Він створює навколо вас романтичну атмосферу, він пестить вас закоханим поглядом, і ви будете танути. І не важливо, що це копійчана цукерка. Головне, як вона подана. Ви відчуваєте себе володаркою цілого скарбу, який не оцінити в грошовому еквіваленті. Це більше, ніж матеріальне. Ви щасливі, ви відчуваєте себе коханою.

Читала я тут недавно одкровення одного чоловіка років так близько сорока, в яких він описував своє невдале особисте життя. Якщо коротко, то суть розповіді в тому, що після восьми років спільного подружнього життя, поцупила його з родини жінка. Погралась з ним і кинула. І залишився він, бідолаха, не при справах. Без сім'ї, без любові, один і нікому не потрібний. Вгадайте, хто винен в його поневіряннях? Ну, звичайно ж, жінки. Саме вони зробили його нещасним, від них все зло в цьому світі.

Напевно, немає жодної заміжньої жінки на цій планеті, яка могла б сказати, що її чоловік абсолютно ідеальний, на всі 100% і навіть більше. І це буде чистою правдою, тому що ідеальних людей немає в принципі, так само, як і ідеальних партнерів. Кожен з нас має поряд з масою достоїнств ще й масу недоліків. Деякі з ними миряться і уживаються. А ось деякі хочуть внести корективи і переробити свого чоловіка, підлаштувати його під себе.

І прирікають свої спроби на провал. Тому що переробити дорослу людину, як вже сформовану особистість в принципі неможливо. Тому що бачать у чоловіках лише недоліки і хочуть від них зовсім іншого.

Кожна жінка мріє про сімейне щастя, і в неї в запасі завжди є кілька методів, що дозволяють його досягти. Тільки чомусь деколи ефект виходить зовсім інший, радикально протилежний. У чому причина? Може, чисто випадково, ви користуєтеся методами, які прирікають вас, стати нещасною?

Наприклад, наступні:

1. Ви потрапляєте з головою в сім'ю і побут, забувши про все, що знаходиться поза. Чоловік, діти, будинок - це все, що вас цікавить. Ви забуваєте про себе, про свої інтереси, живучи інтересами ваших домочадців. Закидаєте подруг, хобі, розваги, все те, що може забрати ваш дорогоцінний час, який ви цілком і повністю зобов'язані віддавати родині і тільки їй.

Ця стаття в першу чергу присвячується тим чоловікам, які вважають, що жінка любить вухами і тільки ними. І помиляються, причому дуже сильно.

Ні, звичайно, ніжні і ласкаві слова чути завжди приємно. Але тільки лише в тому випадку, коли звук збігається із зображенням. Тобто, коли визнання в любові і компліменти повністю відповідають вчинкам, які вчиняються до і після них.

В іншому випадку виникає почуття дискомфорту від того, що чути доводиться одне, а справи показують зовсім інше.

Вважається, що чоловіки - це кращі кулінари. Що готують вони краще, ніж жінки, і будь-які, навіть найпростіші страви виходять у них шедевральними і неймовірно смачними. Це дійсно так, але чому?

Може, тому, що готують лише зрідка, під настрій, розташовуючи часом і бажанням. Вони зайняті тільки готуванням і нічим більше, їх ніщо і ніхто не відволікає. Можливо, якби ми жінки, мали такі умови, ми б теж досягли успіху в цій справі.

Але, на жаль, все зовсім по іншому. Не буду говорити за всіх жінок, поділюся лише своїм досвідом. Будні дні - це взагалі повний аврал. З вечора готувати я не звикла і тому сніданок і обід готую тільки вранці. Отже, ранок. Біг з перешкодами і тисяча справ одночасно. Юлій Цезар відпочиває. Наводжу себе в порядок, годую дітей сніданком, на плиті щось кипить, на ходу споруджую зачіску, наводжу макіяж, помішують вариво, переодягаюся, заплітаю дочкам коси і відправляю їх до школи. Сама тут же, на ходу, намагаюся пити каву, доварюю обід і збираюся на роботу. Де вже тут в такій метушні і поспіху займатися кулінарними шедеврами. Чергові страви, цілком їстівні, але нічим не примітні.