ПРЕДКИ ЛЮДЕЙ

Понад сто років учені вивчають питання про походження людини. І кожний рік досліджень дає нові факти, які пояснюють складний процес походження людей на Землі.

У «святому письмі», тобто Біблії, в якій зібрано стародавні казки та легенди, говориться, нібито людина була створена богом на шостий день «створення світу», близько 7 тисяч років тому, а до того існувала тільки «безодня», над якою «витав дух божий».

Всі ці казки були вигадані в ті далекі часи, коли не існувало ніякої науки і люди вірили всяким сказанням і легендам. Багато часу пройшло з тих пір. Виникли і розвинулись точні науки: математика, астрономія, фізика, хімія, біологія. Багато «таємниць природи» розкрито цими науками. Світло наукового знання дедалі більше проникає навіть у найвіддаленіші куточки земної кулі.

Наука твердить, що людина існує з давнього часу. Але звідки ж появились на Землі перші люди? Адже раніше ж їх не було? Виходить, вони виникли від якихось інших істот, від тваринних предків, і ці предки були схожі на людиноподібних мавп, але вони не були ні горилами, ні шимпанзе.

Які ж були предки людей?

Предками людини можна вважати також тварин, у яких вже виникли якісь ознаки олюднення – вертикальне положення тіла, зв’язане із звільненням верхніх кінцівок, або високо розвинутий мозок, або користування як знаряддям предметами природи: палицями, камінням, кістками. Тепер таких тварин вже не залишилось на Землі. Ці тварини – перед люди – вимерли, але від них збереглися в землі рештки: кістки, зуби, відбитки мозку, а також камені, роги, які вони використовували як знаряддя.

У 1924році в Південній Африці були знайдені рештки (скам’яніла частина черепа і відбиток мозку) людиноподібної мавпи, більше схожої на людину, ніж будь-яка з тих, що існують тепер. Череп належав молодій мавпі років чотирьох від роду. Зуби її дуже схожі на людські. Мавпу назвали «австралопітеком африканським»; слово «австралопітек» в перекладі означає «південна мавпа». Починаючи з середини тридцятих років минулого століття, шукання в Південній Африці майже щороку давали цікаві результати. В давніх печерах знайшли багато черепів, зубів і кісток австралопітеків і близьких до них викопних тварин – парантропів.

Пізніше на острові Ява і в Південній Азії були знайдені рештки людиноподібних мавп, близьких за своєю будовою до австралопітеків.

Австралопітеки і парантропи були ростом з шимпанзе, бігали на задніх кінцівках, а тіло тримали вертикально. Жили вони не на деревах, а на землі, ховаючись у печерах. Не маючи ні сильних іклів, ні гострих кігтів, ці мавпи все ж мали велику перевагу перед іншими тваринами: у них були вільні руки. Як же вони користувалися своїми вільними руками? Викопні знахідки допомагають відповісти і на це питання. Разом з рештками австралопітеків іноді попадаються черепи невеликих ссавців (а в останній час знайшли і кістки великих тварин), розколоті гострим предметом. Ці рештки наштовхнули дослідників на думку, що австралопітеки полювали на інших тварин і вбивали їх якимись знаряддями, їли їх м’ясо і розколювали довгі кістки, добуваючи кістковий мозок. Мабуть, вони користувались при цьому не тільки палицям, але й кістками та каменями.

У печері Макапансгат з кістками австралопітеків викопали багато гострих рогів і загострених на кінці довгих кісток великих копитних тварин, головним чином антилоп. Ці роги і кістки теж могли служити знаряддями поряд з палицями, які, звичайно, не збереглись.

Але мало сказати, що в австралопітеків були перші знаряддя у вигляді каменів, кісток, гострих рогів і т.п. адже щоб діяти цими знаряддями на полюванні або під час оборони, не досить тримати їх в руках. Треба щоб і самі руки були здатні до твердих і точних рухів і щоб був добрий окомір. Ці якості могли виробитися лише поступово, в результаті тривалих вправ.

Спостереження над шимпанзе, які живуть у неволі, підтверджують цю думку. Шимпанзе дуже люблять носити з собою палиці, мотузки, камені. Вовтузячись і граючись один з одним, вони користуються цими предметами. Однак, якщо справа в них дійде до серйозної бійки, всі ці предмети миттю летять в бік, і тварини пускають у хід кулаки і зуби як надійні знаряддя, якими їх наділила природа.

Руки в шимпанзе ще не вільні: вони служать головним чином для пересування тварини по деревах або по землі. Ці мавпи не були предками людини.

Крім удосконалення рук, для користування знаряддями потрібна ще одна умова: тварина повинна під час боротьби або в погоні за здобиччю стійко триматися на ногах. Шимпанзе, гібон або оранг, які невпевнено шкутильгають на двох ногах і щохвилини готові стати на четвереньки, не можуть досить успішно діяти знаряддям. Цілком вироблене вертикальне положення тіла і двоноге ходіння – теж необхідні умови для постійного користування підходящими предметами природи як знаряддям або зброєю.

Австралопітеки і близькі до них парантропи були більше схожі на людину, ніж сучасні людиноподібні мавпи. Але і їх ми ще не можемо вважати безпосередніми предками людей. Австралопітеки не були прямими предками людини, але й вони дають уявлення про розвиток перед людини. Щоб знайти прямих предків, прабатьків людини, науці залишається зробити останній крок. Немає сумніву, що це буде зроблено. Вже є перші провісники такого відкриття. В екваторіальній Африці, далеко від місць, де жили австралопітеки, в дуже давніх шарах землі знайшли нижню щелепу з зубами, дуже схожими на зуби австралопітеків. Мабуть, пройде небагато років, і перед людством постане втілений у формі скелетних решток образ його найближчого предка із світу тварин.

Влітку 1959року на невеликому острові озера Танганьїка знайшли череп істоти, схожої на австралопітеків, але, мабуть, більш давньої. Разом з нею знайдено дуже примітивні знаряддя. Цю людиноподібну істоту було названо зиньянтропом.