ТРАВНИЙ ТРАКТ
Травний тракт – це шлях, по якому проходить їжа, яка в свою чергу потрапила в рот. У людини він досягає приблизно 6-8м в довжину. З рота їжа потрапляє в стравохід, а звідти в шлунок – найширшу частину травного тракту людини. Шлунковий сік містить фермент, що діє на білки.
В стінках шлунка лежать шарами м’язові волокна, які можуть скорочуватися і розслаблятися. При скороченні волокон стінки шлунка спадаються і його об’єм різко зменшується. Чим більше їжі потрапляє в шлунок, тим дужче розтягуються м’язові волокна в його стінках. У здорової дорослої людини шлунок, розтягуючись, може вмістити 2-3л.їжі.
З’їдати відразу дуже багато їжі і випивати багато рідини шкідливо. Це може призвести до того, що м’язи стінок шлунка стануть дряблими, шлунок буде весь час розтягнутий.
На межі між стравоходом і шлунком міститься товстий шар кільцевих м’язових волокон. Коли їжа потрапляє в шлунок, ці волокна скорочуються, закривають вхід у нього і не дають їжі повернутися назад у стравохід. Ще товщий шар м’язових волокон закриває вихід з шлунка.
В шлунку їжа, залежно від її складу, залишається від 3 до 10 годин. За цей час вона частково перетравлюється, набуває напіврідкого вигляду і стає схожою на кашку. Коли кільцевий м’яз розслаблюється і відкриває вихід, ця кашка потрапляє в найдовшу частину травного тракту – кишечник, що складається з тонкої і товстої кишки.
Початкова, найближча до шлунка ділянка тонкої кишки називається дванадцятипалою кишкою. Сюди по жовчній протоці потрапляє жовч – сік який виробляється печінкою, що сприяє перетравленню жирів. Надмір жовчі скупчується в жовчному міхурі; звідти, в міру потреби, жовч виділяється в кишку. По іншій протоці в дванадцятипалу кишку потрапляє сік підшлункової залози. Він діє і на білки, і на жири, і на вуглеводи.
В кишечнику харчова кашка повільно посувається спочатку по тонкій, а потім по товстій кишці. В тонкій кишці їжа переробляється далі під впливом кишкового соку, що як і підшлунковий, діє на всі поживні речовини.
Перетравлені поживні речовини всмоктуються крізь стінку тонкої кишки в кров.
Розглядаючи через лупу внутрішню поверхню тонкої кишки, неважко помітити, що вона немовби вкрита ворсом. Окремі ворсинки – це тонкі довгі виступи на внутрішній слизовій оболонці кишки. Їх можна назвати органами всмоктування. Вони в кілька разів збільшують поверхню слизової оболонки і тим самим полегшують і прискорюють всмоктування.
Крізь стінку кишки можуть всмоктуватися не тільки поживні, але й інші, іноді шкідливі для організму речовини, що потрапили в кишечник разом з їжею. Наприклад, їжа, виготовлена в нелудженій мідній посудині, може містити отруйні частинки солей міді. Всмоктавшись у кров, багато шкідливих і отруйних речовин цілком або частково затримується в печінці, куди насамперед потрапляє кров, що йде від кишечника. Тут більша частина отруйних речовин знешкоджується і виділяється з жовчю назад у кишечник, щоб потім вийти з організму.
На початку товстої кишки, там, де вона сполучається з тонкою, є розширення у вигляді мішка – це так звана сліпа кишка. Від сліпої кишки відходить тонкий червоподібний відросток – апендикс.
У багатьох тварин червоподібний відросток має значно більші розміри і бере участь у травленні. У дуже віддалених предків людини апендикс теж відігравав якусь роль у травленні, але з того часу минуло багато мільйонів років і у людей він, очевидно, втратив своє значення. Замість користі він іноді дає навіть шкоду. Буває, що їжа, потрапивши в нього, застоюється, загниває і викликає запалення. Запалення червоподібного відростка, або апендицит, не тільки супроводиться сильним болем, але може викликати і небезпечні ускладнення. Треба вчасно зробити операцію і вирізати запалений відросток.
Товста кишка, яка немовби облямовує порожнину живота, - останній відділ травного шляху.
