ЗАХИСНІ РЕФЛЕКСИ

Іноді в рот потрапляє щось неїстівне, дуже несмачне або з неприємним запахом. Таку їжу ми випльовуємо. Але нюх і смак не завжди є достатнім контролем: ми можемо, наприклад, з’їсти їжу, не помітивши, що вона зіпсована.

Шкідливі речовини, що містяться в з’їденій зіпсованій їжі, подразнюють нервові закінчення в стінці шлунка. Рефлекторно виникають одне за одним скорочення м’язової стінки переднього відділу тонкої кишки. Але в цьому разі хвилі скорочення поширюються не як звичайно, не в напрямі від шлунка до товстих кишок, а в зворотному напрямі – в бік шлунку. Такі ж зворотні хвилі скорочення виникають у стінках шлунку і у стравоході. В результаті з’являються нудота і відрижка.

Якщо ж одночасно дуже скоротяться м’язові стінки шлунку, кишечника і стінки живота, їжа піде вгору по стравоходу і настане блювання.

Блювання допомагає швидко звільнитися від непридатної їжі, що потрапила в шлунок, а почасти і від вмісту верхнього відділу тонкої кишки.

Буває, що недоброякісна їжа проникає ще далі, тоді організм може і іншим способом швидко звільнитися від неї. Шкідливі речовини, подразнюючи слизову оболонку травного тракту, викликають різке посилення м’язових скорочень кишечника, тому харчова кашка, не затримуючись, швидко пройде через кишки і буде виведена назовні. Такий розлад нормальної роботи органів травлення (пронос, діарея) звичайно супроводжується хворобливими відчуттями.

Досліди, проведені на тваринах, показали, що і пронос, і блювання, викликані харчовим отруєнням, являють собою складну і узгоджену захисну діяльність усього травного тракту. Вона відбувається під контролем нервової системи.